Нещодавно я мала нагоду виступити у Комітеті Верховної Ради України з презентацією на тему трансплантації рогівки. Для мене це була не просто доповідь, а можливість донести до законодавців і колег важливу думку: трансплантація рогівки — це не лише медичне питання, а й гуманітарна місія, яка може змінити життя тисяч українців.
Чому трансплантація рогівки важлива?
Рогівка займає третє місце серед причин сліпоти у світі. Водночас у 80% випадків зір можна відновити саме завдяки трансплантації.
- У США щороку виконується понад 50 тисяч пересадок, у Європі — близько 30 тисяч.
- В Україні ж потреба становить понад 6 900 операцій на рік, але реально виконується лише близько 300 — тобто всього 6% від необхідного.
Особливо гостро проблема постала з початком війни: кількість пацієнтів із важкими пораненнями очей та опіками збільшилася в рази. Деяким із них потрібні не одна, а кілька пересадок рогівки.
Донорство: шлях від родини до пацієнта
У США та Європі трансплантація стала можливою завдяки розвиненій культурі донорства та роботі очних банків. Весь процес чітко регламентований і включає:
- Повідомлення про смерть донора.
- Скринінг на основі медичних та соціальних критеріїв.
- Юридичну авторизацію — через волю самого донора або згоду його родини.
- Забір і тестування тканин.
- Оцінку й обробку рогівки для забезпечення безпеки.
- Зберігання та доставку у хірургічний центр.
Цей алгоритм гарантує безпечність, високу якість і доступність тканин для трансплантації.
Переваги трансплантації рогівки
- Для пацієнта: збереження або відновлення зору, повернення незалежності, шанс знову працювати й жити повноцінним життям.
- Для родини донора: виконання волі близької людини, усвідомлення, що навіть після смерті вона подарувала іншим шанс бачити.
- Для суспільства: економічний ефект від відновлення працездатності людей та зниження рівня інвалідизації.
У США економічний ефект від трансплантації рогівки оцінюється у понад 8 мільярдів доларів довічної вигоди.
Виклики для України
Щоб трансплантація рогівки стала доступною в Україні, потрібні:
- створення національного банку рогівки;
- розвиток системи донорства та інформування суспільства;
- сучасне обладнання для хірургів;
- підтримка від держави у вигляді законодавчих змін та фінансування;
- міжнародна співпраця та програми обміну досвідом.
